Tuesday , 09.02.2010    00:18
Нормативно-правова база
Дiалог з киянами
Прес-служба
Киянам
Пiдприємцям
Регуляторна полiтика
    Оприлюднення проектiв
    Плани, звiти, iнформацiя про стан виконання
Київ туристичний
Каталог послуг
Транспортна iнфраструктура
Територiальнi органи центральних органiв виконавчої влади та iн.
Реагування
на критику в ЗМI
Запобiгання
проявам корупцiї
Голодомор 1932-1933
рокiв в Українi
Обговорення питань
будiвництва доступного житла
Євро-2012 в Києвi
Європейська iнтеграцiя України
Євроатлантична iнтеграцiя України
Закупiвлi мiста Києва
Почеснi громадяни м.Києва
Соціальна картка киянина
Офiцiйнi веб-сторiнки
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Урядовий портал (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України)
Офiцiйний веб-сайт Державної служби зайнятостi
Офiцiйний веб-сайт Державного департаменту iнтелектуальної власностi
Офiцiйний веб-сайт Головдержслужби України
Офiцiйний сайт Рахункової палати України
Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації у м.Києві
Офiцiйний веб-сайт Антимонопольного комiтету України
Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва»
Інтерактивна інформаційно-аналітична система уряду України "Громадянське суспільство і влада"
Діловий центр "Україна-Близький Схід"
Mail
Name
Domain
Password
Сервiси порталу
Погода в Києвi
Мапа Києва
Мапи нового поколiння
Курси валют
Журналiстам
Анонси
Фотозвiтнiсть
Комунальнi ЗМI



Фотоальбоми

Зберегти
Вулиця архітектора Городецького (колишня Карла Маркса, Миколаївська) з’явилася на мапі міста в останні роки 19 ст. Її разом з деякими іншими проклали на колишній території садиби професора Київського університету Ф.Ф. Мерінга. Будували тут переважно прибуткові будинки, які власники здавали в оренду квартиронаймачам. Багато новобудов було спроектовано архітекторами Є.П. Брадтманом і Г.П. Шлейфером. Це визначило більш-менш однорідний стиль – венський модерн. Їм належав проект великого готелю "Континенталь". На основі залишків цієї споруди, зруйнованого у роки фашистської окупації, було побудовано приміщення консерваторії, концертну залу. У 1903 р. на Миколаївській вирісла споруда цирку, який називався "Гіппопалас" - кінний палац. Належав він дресувальникові коней П.С. Крутикову. На той період це була єдина в Європі двоповерхова споруда цирку, яка вміщувала біля 2 тисяч глядачів. Вона мала гарну акустику, і тому нерідко використовувалася для вистав, концертів. Тут виступали Ф.І. Шаляпін, Л.В. Собіонов, М.І. Литвиненко-Вольгемут, М. Баттістіні, Т. Руффо та ін., свої твори читали О. Купрін, В.В. Маяковський. Ця споруда також була зруйнована під час війни. На її місці у 1964 році побудували широкоформатний кінотеатр "Україна". Будинок №9, на першому поверсі якого зараз знаходиться магазин Lancome, як і ще декілька гарних багатоповерхових споруд на інших вулицях міста, належав власникові будівельної контори Гінзбургу. Більшість споруд цієї вулиці реконструйовано у післявоєнні часи.
Фотоальбоми
Total : 25
Pages : 1 2 Next
На Софіївській площі у січні 1654 року жителі міста зустрічали російських послів, які прибули до Києва після Переяславської ради. Під стінами Софіївського собору прозвучала клятва на вірність державі російській. На згадку про це у 1888 році на добровільні пожертвування було встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому. Правою рукою з гетьманською булавою Богдан Хмельницький вказує на північ, у сторону Москви. Скульптор - Мікешин М.Й., постамент - архітектор Ніколаєв В.М.Михайловський Златоверхий монастир засновано у 1108 році онуком Ярослава Мудрого, київським князем Святополком Ізяславичем, на місці Дмитріївського монастиря. У 1108-1113 у ньому споруджено Михайлівський Златоверхий собор. У 12 столітті монастир був місцем поховання князів. У 1240 його пограбували і частково зруйнували орди хана Батия. У 1934-35 собор розібрали. У 1998 році відбудували заново.Софіївський собор було побудовано Ярославом Мудрим у першій половині XI ст. на честь блискучої перемоги над войовничими печенігами на місці, де була битва. Тут Ярослав заснував першу на Русі бібліотеку, тут вівся літопис, переписування і переклад книг, проводилися церемонії сходження князів на київський престол, прийоми послів. Тут поховано Ярослава Мудрого, його сина Всеволода, Князя Володимира Мономаха та ін. Перед собором знаходиться пам’ятник Богдану Хмельницькому.
Олександрівський (Володимирський) узвіз з’єднує центр міста (вул. Хрещатик) з Подолом. Прорізаний у 1707-11 у схилі гори, поряд з Хрещатиком. На початку XI століття Володимирський узвіз був єдиною брукованою вулицею, через що і називалася вона Мостовою вулицею. Пізніше цей узвіз отримав назву Олександрівського узвозу.8 березня 1892 на Володимирському (Олександрівському) узвозі пустили перший в Росії і другий у Європі електричний трамвай (колію зняли у 1978 р.). Олександрівський узвіз сполучено з набережною Дніпра широкими сходами, які ведуть до пам’ятника Магдебурзькому праву.Європейська площа. Колишні назви: Кінна – тут відбувалися кінні ярмарки, Театральна – після того, як на ній було побудовано перший Міський театр. У 1851 році театр знесли і побудували готель «Європейський», і площа стала називатися Європейською, Сталіна, ім. Ленінського Комсомолу, і знову Європейською. У лівій частині фотографії зараз знаходиться Український дім (колишній музей Леніна) – на даний час виставковий, культурний і діловий центр. У центрі – приміщення купецьких зборів, побудоване у 1882 році,зараз Філармонія. 8 березня 1892 року з цієї площі у пробний рейс відправився перший у Росії і другий в Європі (!) електричний трамвай. Він курсував до Поштової площі на Подолі.
З центру міста виходу до Дніпра не було, туди діставалися через Поділ, або кільцевим шляхом, через Печерськ. З 1902 року до 1912 велися роботи з прорізання бугра. Було вирішено прокласти вулицю, по якій можна було б дістатися до нижніх схилів Дніпра з Хрещатика і вул. Олександрівської (нині Грушевського). Петровську, новопрокладену алею, назвали на честь 200-річчя перемоги російських військ під командуванням Петра I над шведами у Полтавській битві. Проект моста розробив молодий Є.О. Патон. Міст було побудовано у 1904 році.У XIII столітті у німецькому місті Магдебурзі вперше було встановлено місцеве самоврядування. Самоврядування розповсюдилося на інші міста і держави, а право на нього, за звичкою, називали Магдебурзьким. Києв почав користуватися цим правом з XV століття. Наприкінці XVIII ст. царський уряд скасував місцеве самоврядування. У 1797 році цар на деякий час відновив дію магдебурзького права, яке зберігалося до 1834 року. На знак цього в 1802 гроці на кошти жителів міста було побудовано монумент.Проблема зв’язку між Верхнім містом і Подолом існувала стільки, скільки стоїть Київ. Спочатку давні кияни користувалися крутими стежками, а потім Андріївським узвозом, потім від Хрещатика до Подолу по Володимирському узвозу пішов перший трамвай. Спорудження фунікулера тривало з 1902 по 1905 рік. Колії підйому простягнулися на 200 метрів. Фунікулер називався Михайлівським механічним підйомом, оскільки поряд були споруди Михайлівського Златоверхого монастиря.
Власний будинок архітектора В.В. Городецького (вул. Банкова, 10) було споруджено в 1901-1902 роках. Надзвичайно складний рельєф ділянки підштовхував архітектора до цікавого інженерного рішення з використанням нового на той час прогресивного будівельного матеріалу – залізобетону. Фасади будівлі прикрашені зображенням деяких екзотичних тварин і мисливських мотивів. І знову, з метою реклами, було використано цемент. На даний час споруда знаходиться у жахливому стані, її фасад весь у тріщинах. Спеціалісти кажуть, що споруда «пливе» вниз по схилу.Майдан Незалежності. Центральна площа Києва. До кінця Х століття ця місцевість, як і Хрещатик, називалася Перевесищем і являла собою лісові зарості. Трохи вище знаходилися Лядські ворота, які вели до Верхнього міста. На території сучасного Майдану Незалежності у 18 ст. було побудовано кам’яні фортечні Печерські ворота, які існували до 1833 р. У кінці 18 - початку 19 ст. площа являла собою пустир – Козяче болото; до нього підходили оборонні вали, у підніжжя яких було насипано плотину і стояв водяний вітряк. У 30-х роках тут з’явилися перші дерев’яні, а в 50-х роках – кам. постройки. Першу велику цегляну споруду було побудовано в 1851 (арх. А. В. Беретті). У ній до Жовтневої революції розміщувалися губернські дворянські збори.У 1976-81 роках площу було реконструйовано. Домінуючим елементом площі є 5000-струйний фонтан «Дружба народів» (гол. арх. проекту - А. В. Комаровський). У системі підземних переходів під площею законсервовано фундаменти Печерських воріт, розкопаних під час реконструкції площі. Світла споруда з вежею –це Український республіканський будинок профсоюзів. На вежі розміщено годинник з курантами. Раніше він показував дату, час і температуру, але зараз основна частина інформації, яку можна побачити, - це реклама :) Приблизно на цьому місці у середині 19 століття було споруджено першу кам’яну будівлю губернських дворянських зборів.
На старому знімку на розі Хрещатика і Прорізної зображено велику і пишну споруду, яка називалася Будинком російського страхового товариства. Його проектував і керував будівництвом у 1902-1903 роках відомий київський інженер і архітектор В.В. Городецький. У 1913-1915 роках за проектом Ф.І. Лідваля було споруджено будинок, який зберігся і до нашого часу, його видно на сучасному знімку. Це єдина споруда, на весь квартал, яка уціліла від зруйнувань у часи війни. Увіковічили цей куточок І. Ільф і Є. Петров у своєму романі "Золоте теля". Саме тут красувалася фігура старого Паніковського. Зараз тут встановлено його скульптуру.Вулиця Богдана Хмельницького (колишня Леніна, Фундуклеївська) веде від вулиці Хрещатик до вулиці Олеся Гончара ( вул. Чкалова). Спочатку вулиця називалася Кадетською, оскільки тут планувалося будівництво кадетського корпуса. У 1869 перейменована на Фундуклеївську. У жовтні 1856 на вулиці було споруджено Міський театр, який згорів у лютому 1896, зараз на його місці Театр опери і балету. У верхній частині вулиці напроти Анатомічного театру (зараз Музей медицини) у невеликих будинках, розкиданих між ярами і пагорбами, наймали кімнати головним чином студенти-медики, які називали ці мальовничу місцевість Швейцарією. У 1859 у двох кам’яних будинках, споруджених на кошти колишнього київського губернатора І. Фундуклея, було відкрито першу у Києві жіночу гімназію. Унизу вулиці зараз розташовано Центральний універмаг, побудований у 1936-39 роках. На перетині вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінської розташовано Театр російької драми ім. Лесі Українки.Від верхнього міста, від Михайлівського Златоверхого монастиря до Лядських воріт (сучасний Майдан Незалежності), простяглася вул. Михайліська, побудована у 30-х роках XIX ст. Наприкінці 19 століття тут, біля колишньої Думської площі, розміщувалося чимало кафе, ресторанів,готелів. У будинку №1 (при реконструкції площу Жовтневої революції було розібрано) зупинявся у свого товариша Т.Г. Шевченко. У будинку №6 знаходилася типографія журналу "Київська старовина ". Будинок №10 займали редакції перших українськиї видань – газети "Громадська думка" і журналу "Нова громада". У будинку №12 зупинявся відомий письменник О.І. Купрін, у будинку №24 бував Панас Мирний.
Вулиця Інститутська – простяглася від вулиці Хрещатик до Кловського узвозу. У давнину являла собою так званий Іванівський шлях, який починався від Лядських воріт території сучасного Майдана Незалежності, і з’єднувала Верхнє місто з Печерськом. У 20-30 роки 19 ст. називалася Бегичевською (від прізвища ген. М. Є. Бегичева). Йому тут належали велика садиба і триповерховий будинок, де з 1834 тимчасово розміщувався заново створений Київський університет. На території цієї ж садиби у 1838-42 було побудовано Інститут благородних дівчат. У 1842 вулиця почала називатися Інститутською (побутувала й назва - Дівоча). На фото — вул. Інститутська і готель «Москва».Віз Золотих воріт здавна були насипані оборонні вали. Вони спускалися вниз до Лядських воріт – нинішнього Маідану Незалежності. З часом вони втратили своє оборонне значення, ї їх потроху розрівнювали. У 40-х роках минулого століття, коли виникла потреба поєднати молодий Хрещатик з Володимирською, через залишки старих оборонних валів прорізали нову вулицю. І стала вона Прорізною. Напередодні Великої Вітчизняної війни вулиця Свердлова (Прорізна) була однією з найулюбленіших киянами, справжнім культурним центром. У будинку №17, де ще недавно був кінотеатр «Комсомолець України», у перші після революційні роки розмістився "Молодий театр", яким керував видатний український режисер Лесь Курбас. Теперь театр повернувся на попереднє місце. На початку вулиці на розі з Хрещатиком знаходиться бронзова скульптура того самого старця Паніковського.
Відома з 30-40 років минулого століття, ця вулиця, що спускається з мальовничих Липок до Хрещатика, змінила чимало назв: Графська, Лютеранська, Анненковська, Фрідріха Енгельса і знову Лютеранська. Не всі старі споруди збереглися на ній, але наявні тісно пов’язані з пам’яттю про багатьох киян і гостей міста. У будинку №6 у жовтні-листопаді 1914 року тут зупинявся О.М. Горький. У цьому ж будинку зупинялась актриса М.Ф. Андрєєва. У будинку №13 жили відомий український режисер Лесь Курбас і його дружина – відома українська актриса В.М. Чистякова. У будинку №33 пройшли дитячі роки К.Г. Паустовського. Біля самого Хрещатика під №3 (будинок не зберігся) знаходилася дуже популярна у киян "Варшавська кав’ярня", де була комната для гри у шахи. Вважають, що саме ця кімната зображена в оповіданні О.І. Купріна "Марабу".Будинку Театру російської драми ім. Лесі Українки більше ста років. У 1866 році французький підприємець Огюст Бергоньє винайшов земельну ділянку на розі сучасних вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінської. Спочатку він побудував дерев’яне приміщення, де проходили циркові вистави, а у 1878 році, за проектом В.М. Ніколаєва було споруджено кам’яний будинок, де почалися вистави театру-цирку "Альказар". У 1883 році приміщення перебудували під драматичний театр. Протягом багатьох років на сцені театру виступали різні товариства, у тому числі, українські - М.Л. Крапивницького і М.П. Старицького, і російська – Московське товариство драматичних акторів на чолі з М.М. Соловцовим. У різні роки тут працювали видатні режисери й актори К. Хохлов, Д. Алексидзе, М. Романов, Ю.Лавров, В. Добровольський, Л. Карташова, В. Халатов. Творчі традиції продовжують Ю. Мажуга, А. Роговцева, В. Заклунна, А. Решетніков, М. Рушаковський та ін.Ціпний міст
Total : 25
Pages : 1 2 Next
       
Find по порталу
->
Як дiстатись громадським транспортом до:
->
(назва вулицi)
 
Актуально
Адреса Київської мiської державної адмiнiстрацiї: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36
Телефон Call-центру: (044) 1551
Адреса електронної пошти: portal@kmv.gov.ua
Свої зауваження та пропозицiї надсилайте за адресою: portal@kmv.gov.ua
Запропонувати новий роздiл
Запропонувати нову тему для обговорення
© 1991-2009 Київська Мiська Державна Адмiнiстрацiя. Всi права застережено.
Використання матерiалiв порталу www.kmv.gov.ua дозволяється за умови посилання (для iнтернет-ресурсiв - гiперпосилання) на www.kmv.gov.ua
© 2002-2009 Головне управлiння з питань взаємодiї з засобами масової iнформацiї та зв'язкiв з громадськiстю
© 2002-2009 Розробка та пiдтримка ТОВ "Визов". Всi права застережено.